У дитини ступор, істерика, агресія, плач: як вчителю надати першу психологічну допомогу учням
https://classroom.google.com/c/MjExMDIwODY3MDM1/p/NTQ3MzU5Njk3ODg1/details
посилання/ https://classroom.google.com/c/MjExMDIwODY3MDM1/p/NTQ3MzQ5NTI2NzI5/details
Як мотивувати учнів під час дистанційного навчання? Існує декілька моделей мотивацій учнів. Одна з них — модель ARCS. Вона будується на 4 основних елементах: увага, актуальність, впевненість та задоволення. Подивімося, як ми можемо покращити кожну складову, аби підвищити мотивацію учнів:
ПАМЯТКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ (адаптація учнів 5-го класу)Головна роль в створенні сприятливого клімату в класі належить вчителю. Йому необхідно постійно працювати над підвищенням рівня учбової мотивації, створюючи дитині ситуації успіху на уроці, під час зміни, в позашкільній діяльності, в спілкуванні з однокласникам.
Що таке Інклюзія - Дитина з майбутнім→посилання:
Булінг: поради батькам, учням, вчителям⇒посилання:
Поради, які допоможуть пережити дні вимушеного карантину.
Ми постійно говоримо про те, як розказати дітям про коронавірус та пояснити їм серйозність ситуації, як та чим зайняти дітей під час карантину, як організувати дистанційне навчання... Але чи завжди встигаємо подумати про себе? Погодьтеся, зараз усі ми опинилися у непростій ситуації, яка потребує витримки, душевних сил та розуміння. Карантин виявився довшим, ніж ми очікували, але не варто налаштовуватися на негатив. Що робити та як захистити себе?
1. Подбати про інформаційну гігієну
Інтернет дає нам дуже багато інформації, але чи завжди вона правдива? Така пекуча тема як коронавірус очікувано стала причиною появи сотень фейків, які активно розлетілися фейсбуком. На жаль, багато хто їм вірить, як результат – люди панікують. А до чого призводить паніка? До пустих полиць у магазині, сварок із рідними та колегами, зайвих нервувань та депресій.
То ж що робити? Довіряти лише перевіреним джерелам, а ще краще – науковим. Не розповсюджуйте неперевірену інформацію, адже може виявитися, що ви підтримуєте фейки. А це не просто погано, це ще й шкодить вашій репутації як педагога! І ще неодмінно дозуйте інформацію. Не варто цілодобово сидіти у фейсбуці та перечитувати геть усі новини. Офіційної статистики чи коментарів від уповноважених осіб цілком достатньо. До речі, розібратися з новинами та зрозуміти, де ж фейк, а де правда, цілком реально. Подивіться виступ Альони Романюк на інтернет-конференції «Безпека в інтернеті»
2. Працювати
Мабуть, ви чули від знайомих та друзів, що вони вже втомилися від карантину та просто не знають куди себе подіти? І це тільки другий тиждень! Справді, карантин аж ніяк не відпустка, і якщо людина зараз вимушено не працює, то така реакція є цілком нормальною. Тож радіймо дистанційному навчанню! Так, той факт, що вчитель має організувати дистанційну взаємодію з учнями та колегами, навчитися працювати з новими інтернет-ресурсами та займатися самоосвітою є величезним позитивом! Педагоги зайняті, а отже їм ніколи сумувати, піддаватися паніці та впадати у депресію.
3. Проводити час із родиною
Звісно, їхати до родичів у сусіднє місто не варто. Але ж ми все одно лишаємося зі своєю родиною і з дітьми. Звісно, коли працюєш дистанційно, необхідно організувати час таким чином, щоб встигнути і поспілкуватися, і зробити все, що запланував. Утім, педагогам не звикати до таких ситуацій, чи не так? А ті люди, які щоденно справляються із цілим класом, точно впораються і зі своїми дітьми! Можна, наприклад, створити перелік справ, які має зробити дитина, дібрати кілька цікавих ігор тощо. А вже ввечері вся родина зможе поспілкуватися.
4. Почати стежити за своїм здоров'ям
Наприклад, правильно харчуватися. Виключте з раціону шкідливі продукти, наприклад, солодке, ковбаси та соуси. Вживайте більше овочів та фруктів, не нехтуйте вітамінними комплексами. Так, вони не врятують від коронавірусу (хоча і такі «новини» траплялися), але однозначно покращать самопочуття та настрій. А коли вчитель у доброму гуморі, то й учні засвоюють знання краще!
А ще почніть займатися спортом. Просто вдома. Навіть звичайна зарядка покращить настрій, а якщо знайти на ютубі відео зі вправами від професійних тренерів – взагалі чудово! Зрештою, зумбою можна займатися і у квартирі. А от недостатня активність під час карантину здатна погіршити наше самопочуття: як фізичне, так і психологічне, а це призведе до зниження імунітету.
5. Медитувати або концентруватися на чомусь приємному
Негативу зараз не просто багато, а надзвичайно багато. Тож варто відгороджуватися від нього самому та вчити учнів, особливо це стосується одинадцятикласників, які і так переживали через ЗНО, а теперь ще переживають через ЗНО під час карантину. А вчителі переймаються тим, як у таких умовах встигнути підготувати учнів до зовнішнього незалежного оцінювання. Тож заспокйтеся!
Просто сядьте зручно, заплющіть очі та уявіть щось приємне. Те, що подобається особисто вам. Квіти, струмок, аромат парфумів, ліс, улюблене місце на природі тощо. Дозвольте собі відчути насолоду від споглядання улюблених речей, глибоко вдихніть та з посмішкою йдіть далі!
І пам'ятайте: карантин завершиться і життя поступово повернеться до нормального ритму. Тож будьмо готові до позитивних новин!
джерело: журнал " На урок"
Пам’ятки педагога
У цьому розділі ми наводимо найкорисніші пам’ятки на всі випадки вчительської діяльності — своєрідну «настільну книгу педагога», певну «наочність» у плакатному дусі. Скориставшись нашими настановами, будь-який педагог почуватиметься впевненішим, умотивовуватиме себе на ефективну та захопливу діяльність — учителювання.
Щоденні правила ефективної педагогіки № 1
- Я не джерело знань на уроці — я організатор уроку й помічник дітей.
- Дитина повинна знати, навіщо їй це, тобто мету заняття обов’язково формулюйте на уроці разом із учнями, вона має цікавити дітей.
- Позбавтеся у своєму лексиконі слів: «помилкова відповідь»; «неправильно». Замість цього постійно звертайтеся до всіх: «Пропоную обговорити…», «А як ви вважаєте?..», «Я вважаю, що… але, можливо, я помиляюся…».
- Жодних монологів на уроці! Тільки живий діалог, у якому беруть участь усі.
- На кожному уроці — робота в групах, парах, четвірках, великих групах. Учимося спілкуватися, сперечатися, обстоювати свою думку, просити про допомогу або пропонувати її.
- Найголовніше — моє емоційне налаштування: «Я вмію володіти своїми емоціями і навчаю цього дітей».
- Якщо після мого уроку в дитини не залишилося жодних питань, їй нема про що поговорити з товаришами або зі мною, вона нічого не прагне розповісти тим, хто не був присутнім на уроці,— отже, навіть якщо урок і був гарним на мою думку, то в дитини він не залишив сліду.
Щоденні правила ефективної педагогіки № 2
- Не бійтеся дітей, адже вони бояться вас більше.
- Не брешіть своїм учням, діти цього не прощають.
- Не будьте лицеміром, цю рису характеру учні відчувають одразу.
- Слухайте кожну дитину всім серцем.
- Співпереживайте дітям, адже їх людські проблеми такі самі, як і ваші, тільки пропорційно віку.
- Не чіпляйтеся до учнів через дрібниці, тому що будь-яка людина, зокрема й дитина, недосконала, і не потрібно в її застереженнях шукати вражих підступів.
- Виконуйте самі все те, що вимагаєте від дітей:
якщо просите дітей не спізнюватися, зустрічайте їх на порозі школи;
якщо не любите запізнень на урок, починайте організаційний момент водночас із дзвінком;
якщо вимагаєте регулярного виконання домашніх завдань, то щодня перевіряйте їх. - Завжди чітко працюйте із документацією, що допоможе уникнути конфліктів із адміністрацією школи.
- Не бійтеся розмовляти з батьками учнів, розповідайте їм як про досягнення своїх підопічних, так і про їх недоопрацювання. Сміливо відстоюйте свою позицію, якщо впевнені у правоті.
- Навчіться прощати своїм колегам і, звісно ж, учням.
- Завжди заходьте до класу у доброму гуморі. Спробуйте позбутися образ і роздратування з попереднього уроку.
Щоденні правила ефективної педагогіки № 3
- Культивуйте у собі спокійне, доброзичливе, неупереджене ставлення до дитини.
- Використовуйте позитивне оцінювання: помічайте у дитині позитивні якості, звертайте увагу на найменші зміни на краще.
- Ставте перед дитиною реальні завдання, зважаючи на її можливості.
- Будьте послідовними і систематичними у своїх вимогах.
- Оцінюйте дії, а не особистість.
- Порівнюйте людину, її успіхи тільки із самою собою, а не з іншими.
- Критикуючи, надавайте можливість реабілітуватися: демонструйте варіанти бажаної поведінки.
- Критикуючи, не згадуйте колишніх помилок (їх можна тільки аналізувати, а не засуджувати).
- Пам’ятайте: карати — не означає сварити (утримуйтеся від негативних емоцій).
- Умійте визнавати свої помилки перед дитиною, не загладжуючи провину потураннями й поступками.
Щоденні правила ефективної педагогіки № 4
- Дорожіть довірою та любов’ю дитини до вас, адже це найдорожче, що є в дитині для вас.
- Найбільшим вашим подарунком для дитини може стати той час вашого життя, що ви приділяєте їй.
- Слухайте дитину серцем — це найчуйніше, що є у вас.
- Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, адже вона має право бути іншою, вона єдина й неповторна на всій землі.
- Більше думайте про те, що відчуває дитина, аніж про те, як вона поводиться. Часто поведінка дитини залежить від емоційного стану.
- Почуття дитини, як і ваші, не вічні. Вона, як і ви, не може злитися, ненавидіти й засмучуватися постійно. Це минеться.
- Дитина має право приймати рішення самостійно.
- Допоможіть дитині усвідомити, у чому саме полягає шкідливість звичок. Заборони часто сприяють закріпленню цих звичок.
- Не руйнуйте душу дитини образами й зневагою.
- Не бийте дитину. Жодна людина не має такого права.
- Узгоджуйте вимоги, які висуваєте до дитини, із її віковими особливостями.
- Надайте дитині право на помилку. Хіба ви ніколи не помиляєтеся?
- Допоможіть дитині усвідомити, чим її поведінка шкодить їй і оточуючим, а не намагайтеся з’ясувати причину цієї поведінки — часто вона й сама не знає, що її спричиняє.
- Знайдіть час і вислухайте дитину. Іноді їй хочеться розповісти про себе й свої проблеми.
- Пам’ятайте, що дитина не відповідає за проблеми дорослих.
- Пам’ятайте, що дитина вчиться у вас і намагається вас наслідувати.
- Будьте щирими із дитиною завжди й у всьому: коли виражаєте свої почуття, коли слухаєте її, коли робите зауваження та ін. Якщо схвалюєте — схвалюйте щиро! Радійте щиро! Якщо ви говорите і думаєте одне, а відчуваєте зовсім інше, дитина це бачить і страждає від сум’яття та непевності в усьому.
- Будьте готовими сприймати дитину як особистість, окрему від вас і не схожу на вас.
- Якщо дитина виявляє почуття — не хваліть і не сваріть її за це. Цим ви допоможете їй усвідомити, що почуття просто є і відчувати їх може кожний, що почуватися певним чином не заборонено і не соромно.
- Не робіть дитині зауважень у присутності інших людей. Поговоріть із нею про це наодинці.
Щоденні правила ефективної педагогіки № 5
1. Постійно пам’ятайте про те, що учень, який сидить у класі перед вами,— особистість, що ви цю людину повинні навчити.
2. Визначте для себе кілька важливих моментів і неухильно їх виконуйте:
- починайте урок завжди вчасно;
- завжди будьте готовими до уроку, чого б це вам не коштувало;
- приходьте у клас хоча б за 15 хв до дзвінка, щоб устигнути перевірити стан кабінету, готовність дошки, учнів, зробити записи в журналі, відповісти на можливі запитання учнів, самім щось сказати тощо;
- обов’язково записуйте на дошці тему уроку й домашнє завдання, простежте, щоб усі учні записали його в щоденники.
3. Учіться розподіляти увагу, щоб на будь-якому етапі уроку тримати в полі зору весь клас, встигнути запитати учня, якщо він відволікається або розмірковує про щось своє.
4. Не зневажайте записи на дошці, навіть простенькі креслення, малюнки, тому що учень, яким би неуважним він не був, обов’язково перепише з дошки в зошит.
5. У будь-який спосіб намагайтеся привернути увагу учнів на уроці:
- цікавим поясненням, досвідом, запитанням (працює мимовільна увага);
- коментуванням розв’язання завдання з місця, без запису на дошці;
- уміло застосовуйте на уроці слово «Увага!», але не зловживайте ним. Учням потрібно обов’язково спочатку сказати, яку важливу роль на уроці відіграє це слово: якщо вчитель вимовив: «Увага!» —отже, учень повинен звернути увагу на вчителя, чим би він не займався до цього.
6. Не бійтеся вчитися у своїх колег та учнів, на семінарах та курсах, за книгами і журналами. Не жалійте себе!
7. Відвідуйте уроки своїх колег, особливо в тих класах, де справи найгірші. Ви отримаєте відповіді на багато питань, що турбують також і вас.
8. Візьміть собі за правило: до підготовки кожного уроку ставитися творчо, вносячи родзинку. Не так уже це й важко, варто тільки виявити бажання. Психологічні дослідження свідчать, що полонити серця дітей можуть тільки ті вчителі, які працюють творчо та з захопленням. Творчість учителя повинна бути постійною, щоденною, невичерпною. І це не подвиг, а норма педагогічної праці.
9. Розробіть дуже докладно конспект одного або кількох уроків. Нехай вони відрізнятимуться від звичайних: формою уроку, методами, просто насиченістю, цікавою інформацією, дослідами тощо.
10. Не шкодуйте часу на написання гарного докладного конспекту уроку: у майбутньому заощадите багато часу. Під час роботи над конспектом використовуйте свої позначення. Наприклад, червоними кольорами виділяйте тему уроку, запитання до учнів; зеленим — записи за дослідами й демонстраціями; умовними позначками — те, що необхідно диктувати учням або винести на дошку, та ін.
11. Запам’ятайте: обіцяв — зроби!
12. Під час підготовки до уроку доцільніше розв’язувати завдання на окремих картках, причому завдання з одного задачника — на картках одного кольору, з підручника — на картках інших кольорів (різнокольорові картки зробіть із обкладинок старих зошитів). Так створиться гарна картотека розв’язання задач. Це дуже зручно.
13. Обов’язково виписуйте методичні журнали й газети та ведіть картотеку статей.
14. Готуючись до кожного уроку, приготуйте мінімальний обсяг найголовніших запитань і понять, тримайте їх у полі зору учнів весь урок. Аналогічно в кожній темі визначте основні поняття й багаторазово їх повторюйте протягом всієї теми.
14. Використовуйте на уроках принцип Ходжі Насреддіна: «Нехай ті, які знають, розкажуть тим, які не знають».
Професійно-особистісні критерії успішності вчителя
Специфічною рисою діяльності вчителя є участь у ній особистості педагога. Це означає, що його особливості є інструментом його професійної діяльності. Об’єктом оцінювання є не вся сукупність особистісних характеристик учителя, а тільки та складова особистісних якостей, що є професійно значущою. Такі якості докладно структуровано у роботах Ю. К. Бабанського, Н. В. Кузьміної та ін.
З-поміж численних діагностичних методик, що існують сьогодні, уважаємо за потрібне звернути особливу увагу на такі якості особистості вчителя, що впливають на педагогічну діяльність учителя.
1. Емоційність
- Інтенсивність емоцій, їх стійкість, глибина почуттів.
- Адекватність емоційної реакції вчителя на діяльність учнів.
- Доброзичливість реакції вчителя на порушення.
- Упевненість у своїх педагогічних думках і діях.
- Задоволеність від результату своєї праці.
2. Виразність мовлення
Цю якість характеризують змістовність, яскравість, образність і переконливість.
Завдяки образності, стрункості, логічності мовлення можна розв’язати багато важливих педагогічних завдань. На жаль, майже всі вчителі набувають «професійної» забарвленості голосу — нервової монотонності із елементами металу. Ця властивість, як з’ясували психологи, дратує, пригнічує учнів. Для постановки голосу, опанування засобів зовнішньої виразності необхідно використовувати рефлексію своєї поведінки й спеціальні вправи для ораторського мистецтва, а для збагачення лексики, образності діє правило «трьох спілкувань»:
- з гарною літературою, мистецтвом, природою;
- із цікавими людьми, які викликають почуття любові, дружбу;
- із самим собою — саморозвиток (час суму, творчості, міркувань).
3. Творчий початок особистості
Учитель, як і письменник, повинен будувати свою зовнішню і внутрішню біографію.
Начебто б просто: думати, писати, читати, заучувати, розв’язувати, робити самому, експериментувати щодня. Але якщо це виконувати без творчого підходу, без гумору, то не буде ані оригінальних суджень, ані чудових уроків, ані дотепних жартів, ані позапредметних інтересів. Як наслідок — учням із учителем нецікаво. І вирок: «На уроці нудно!».
4. Організаторські здібності
Необхідні як для забезпечення роботи самого вчителя, так і для створення гарного учнівського колективу.
5. Почуття гумору
Дітям до вподоби різні вчителі, але найбільше — веселі. В. О. Сухомлінський стверджував: «Відсутність у вчителя почуття гумору споруджує стіну взаємного непорозуміння: учитель не розуміє дітей, діти не розуміють учителя. Усвідомлення того, що діти тебе не розуміють, дратує, і це роздратування — той стан, з якого вчитель часто не знаходить виходу». Значної частини конфліктів між учнями й учителями можна було б уникнути, якби вчитель умів із гумором ставитися до причини протистояння, обертати все на жарт.
6. Наполегливість, дисциплінованість
Дві ці якості характеризують розвиток волі вчителя. Під наполегливістю ми розуміємо здатність досягати поставленої мети й доводити ухвалені рішення до кінця.
Дисциплінованість — це свідоме підпорядкування своєї поведінки суспільним правилам.
Не менш значущими є інші фактори, що впливають на успішну роботу вчителя:
- раціональна організація праці;
- добрі взаємини з адміністрацією, батьками й учнями;
- можливість прояву й реалізації професійних якостей.
Професійно-педагогічні якості педагога
- Педагогічна ерудиція.
- Педагогічне (практичне й теоретичне) мислення.
- Педагогічна спостережливість.
- Педагогічна імпровізація.
- Педагогічний оптимізм.
- Педагогічна спритність.
- Педагогічне передбачення.
- Педагогічна рефлексія.
Педагогічні здібності (за В. А. Крутецьким)
- Дидактичні здібності — здатність передавати навчальний матеріал, перетворюючи його на доступний для вихованців. Викладати навчальний матеріал чітко й зрозуміло. Викликати інтерес до предмета. Збуджувати у вихованців активну самостійну думку.
- Академічні здібності — здібності до відповідної галузі наук (математики, історії, мови, мистецтва та ін.)
- Перцептивні здібності — здатність проникати у внутрішній світ вихованця. Психологічна спостережливість, пов’язана з тонким розумінням особистості вихованця та його тимчасових психічних станів.
- Мовні здібності — здатність чітко висловлювати свої думки й передавати почуття за допомогою мовлення, а також міміки й пантоміміки. Мовлення талановитого педагога на заняттях завжди звернено до вихованців.
- Організаторські здібності — це здатність організувати колектив вихованців, згуртувати його, надихнути на розв’язання важливих завдань; здатність правильно організувати свою педагогічну роботу.
- Авторитарні здібності — здатність безпосереднього емоційно-вольового впливу на вихованців.
- Комунікативні здібності — здатність спілкуватися з дітьми, уміння знайти правильний підхід до вихованців, установити з ними доцільні з педагогічної точки зору взаємини; наявність педагогічного такту.
- Педагогічна уява (прогностичні здібності) — здатність передбачити наслідки своїх дій у виховному проектуванні особистості вихованця. Уміння прогнозувати розвиток певних якостей вихованця.
- Здатність розподіляти увагу водночас між декількома видами діяльності має особливе значення для роботи педагога.
Психологічне налаштування на проведення уроку
- Необхідно подолати свій тривожний настрій перед уроком?
- Для цього виконайте вправу: кілька разів промовте подумки такі твердження:
- Я ґрунтовно підготувався до заняття.
- Я спокійний.
- Настрій у мене хороший, бадьорий.
- Я продумав усі компоненти уроку.
- Добре знаю всіх учнів, вони дисципліновані, уважні, з повагою ставляться до мене.
- Я дібрав цікавий матеріал і зможу захопити школярів.
- Мені легко з учнями.
- Я цілком володію собою.
Оптимізація спілкування з у чнями
- Поява в класі — бадьора, упевнена, енергійна.
- Загальне самопочуття в початковий період спілкування — бадьоре, продуктивне, упевнене.
- Наявність комунікативного настрою: яскраво виражена готовність до спілкування.
- Енергійний прояв комунікативної ініціативи, емоційна налаштованість на діяльність, прагнення передати цей стан класові.
- Створення на уроці необхідного емоційного настрою.
- Органічне керування власним самопочуттям під час уроку й спілкування з дітьми (рівний емоційний стан, здатність опанувати себе, незважаючи на складні обставини, зміни в настрої).
- Продуктивність спілкування.
- Керування спілкуванням: оперативність, гнучкість, відчуття власного стилю спілкування, уміння організувати єдність спілкування й методу впливів.
- Мовлення (яскраве, образне, емоційно насичене, висококультурне).
- Міміка (енергійна, яскрава, педагогічно доцільна).
- Пантоміміка (виразна, адекватна до жестикуляції, пластична образність, емоційна насиченість жестів).
Топ-двадцятка корисних порад
- Умійте радіти маленьким успіхам своїх учнів і співпереживати їх невдачам.
- Ви дуже близька людина для свого учня. Намагайтеся, щоб він був завжди відкритий для вас. Станьте йому другом і наставником.
- Не бійтеся зізнатися у своєму незнанні якогось питання. Разом із учнем перебувайте у постійному пошуку. Допоможіть учневі повірити в себе, у його успіх. Завдяки цьому він багато що зможе подолати.
- Не вимагайте на уроці ідеальної дисципліни. Не будьте авторитарним! Пам’ятайте: урок — це частина життя дитини, яка не повинна бути скутою і затисненою. Формуйте в учневі особистість — відкриту, захоплену, розкуту, здатну творити, усебічно розвинену.
- Прагніть до того, щоб ваші уроки не стали шаблонними, проведеними за трафаретом. Нехай на уроках здійснюються відкриття, народжуються істини, підкоряються вершини, тривають пошуки.
- Кожна зустріч з учителем повинна стати для батьків корисною і результативною, кожні батьківські збори — озброїти їх новими знаннями з педагогіки, психології, процесу навчання.
- Заходьте до класу з посмішкою. Зустрічаючись, зазирніть кожному в очі, дізнайтеся його настрій і підтримайте, якщо йому сумно.
- Несіть дітям добру енергію і завжди пам’ятайте, що «учень — це не ємність, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити».
- Пам’ятайте: низькі оцінки дуже шкідливі для формування характеру. Не захоплюйтеся ними. Шукайте можливість знайти шляхи подолання невдачі.
- Кожен ваш урок повинен бути нехай маленьким, але кроком уперед, до пізнавання нового, невідомого.
- Учень в навчанні завжди повинен долати труднощі — тільки труднощі розвивають здібності, необхідні для їх подолання. Не передайте куті меду у визначенні планки труднощів для учнів: вона не повинна бути завищеною або заниженою.
- Навчайте своїх учнів трудитися. Не шукайте легкого шляху в навчанні, але пам’ятайте, як важливо підтримати, підбадьорити, опинитися поруч у важкій ситуації. Відчувайте, де необхідні ваше плече, ваші знання, ваш досвід.
- Якщо з-поміж двох балів думаєте, який обрати,— не сумнівайтеся, поставте вищий! Повірте в дитину! Окриліть її та обнадійте!
- Не приховуйте від дітей своїх добрих почуттів, але пам’ятайте: ніколи не повинно бути особливого місця для «мазунчиків».
- Намагайтеся в кожній дитині побачити призначене їй, відкрийте її для неї самої та розвиньте у ній те приховане, про що вона й не підозрює.
- Пам’ятайте: дитиніповинно бути цікаво на уроці. Тільки за цих умов дитина стає уважною.
- У спілкуванні з батьками своїх учнів пам’ятайте, що їх діти — найдорожче для них у житті. Будьте розумними й тактовними. Знаходьте потрібні слова. Намагайтеся не образити і не принизити їх гідності.
- Не бійтеся вибачитися, якщо були неправі. Ваш авторитет в очах учнів тільки підвищиться. Будьте терплячими також до їх помилок.
- Живіть із дітьми повним життям. Радійте й засмучуйтеся разом із ними. Захоплюйтеся і дивуйтеся. Жартуйте і наставляйте. Учіть бути нетерплячими до брехні й насильства. Учіть справедливості, завзятості, правдивості.
- Будьте завжди витриманими, терплячими, урівноваженими.
Найважливіші принципи роботи педагога
- Постійна дисципліна — основна складова керування класом.
- Успішні вчителі-керівники протягом усіх уроків гармонійно поєднують плавні перерви під час викладання матеріалу й підтримку мотивації кожного учня.
- Уміння працювати в режимі багатьох завдань — стан успішного уроку.
- Навички керування класом містять уміння використовувати простір класної кімнати (заплановане переміщення класом у певні моменти уроку, для того щоб привернути увагу учнів до важливого висновку, проблеми, підсумку вивчення теми).
- Високопрофесійний учитель запобігає найменшій проблемі, перш ніж вона стане значним ускладненням.
- Гарантією успіху також є здатність учителя підвищити залученість учнів до процесу навчання та отримати користь із кожного моменту навчання.
- Про успішного вчителя говорять, що «в нього є очі на потилиці».
Ми втрачаємо сили, коли...
— говоримо «так», тоді як хотілося сказати «ні»;
— посміхаємося, замість того, щоб заплакати;
— не відпочиваємо;
— умовляємо себе потерпіти ще небагато, замість того, щоб зрозуміти «Ради якої світлої мети я зараз це терплю?»;
— ображаємося, замість того, щоб попросити людину про те, що нам потрібне;
— займаємося не своєю справою;
— людина нецікава, а ми по якихось придуманих причинах продовжуємо з ним спілкуватися;
— люди поряд з нами велику частину часу говорять про негатив;
— говоримо багато про політику, тарифи ЖКХ, пробки на дорогах, і т.д.;
— розпускаємо плітки;
— багато і емоційно розповідаємо про те, як живуть інші;
— працюємо на нецікавій, обридлій роботі;
— боїмося;
— чекаємо, що хтось прийде (Дід Мороз, принц, олігарх Леопольд), і життя зміниться;
— лаємо себе, вважаємо себе негідним, невмілим, неудачливим.
Ми набираємо силу, коли:
— Знайомимося з новими людьми;
— Отримуємо нові знання;
— Подорожуємо;
— Долаємо свої страхи;
— Пробуємо щось нове;
— Гуляємо (не плутайте з «біжимо на роботу» або йдемо в магазин, а саме гуляємо без всякої певної мети);
— Займаємося творчістю;
— Спілкуємося з приємними людьми;
— Спілкуємося з людьми, які нас підтримують і вірять в нас;
— Займаємося своїм тілом (підійдуть будь-які тілесні практики, банячи, басейн);
— Звільняємо фізичний простір (пригадаєте, як по-іншому ви себе відчуваєте у відремонтованій кімнаті);
— Звільняємо емоційний простір (пригадаєте, як ви по-іншому себе відчуваєте, коли удалося пробачити і попрощатися з людиною);
— Говоримо «ні», коли хочеться сказати «ні» і говоримо «так», коли хочеться сказати «так»;
— Починаємо робити те, що нам хочеться.
Уміння сказати "ні"
1. Звільніться від потреби завжди доводити свою правоту.
Серед нас так багато тих, хто навіть під загрозою розриву прекрасних стосунків, заподіюючи біль і викликаючи стрес, не можуть змиритися і прийняти іншу точку зору. Воно того не варте.
2. Перестаньте все контролювати.
Будьте готові відмовитися від необхідності постійно контролювати все, що відбувається з Вами: ситуації, події, людей і так далі Будь то рідні, близькі, колеги або незнайомці на вулиці — просто дозвольте їм бути такими, які вони є.
3. Перестаньте перекладати провину.
Звільнитеся від потреби звинувачувати інших за те, чим Ви володієте або не володієте, за те, що Ви відчуваєте або не відчуваєте. Перестаньте розпиляти свою енергію і візьміть повну відповідальність за своє життя.
4. Зупиніть негативну розмову з собою.
Як багато людей наносять шкоди собі, лише тому, що дозволяють негативним думкам і емоціям управляти їх життям. Не довіряйте всьому, що говорить Ваш логічний розсудливий розум. Ви кращі, і здатні на більше, ніж вважаєте.
5. Припиніть скаржитися.
Звільниться від постійної потреби скаржитися на безліч речей: людей, ситуації, події, які роблять Вас нещасними, сумними і пригніченими. Ніхто не може зробити Вас нещасними, жодна ситуація не може Вас засмутити. Не ситуація викликає у Вас ті або інші відчуття.
6. Відмовтесь від критики.
Перестаньте критикувати людей, які відмінні від Вас, і події, які не відповідають Вашим очікуванням. Всі люди різні.
7. Звільніться від потреби справляти враження на інших.
Перестаньте прикидатися і бути тим, ким Ви не є насправді. Зніміть маску, прийміть і полюбіть своє достеменне Я.
8. Перестаньте чинити опір змінам.
Зміни — це нормально, вони необхідні, щоб рухатися з пункту А в пункт Б. Зміни допомагають змінювати і наше життя, і життя тих, що оточують до кращого.
9. Не навішуйте ярлики.
Перестаньте навішувати ярлики на людей і події, про які Ви не знаєте або просто не розумієте. Поступово відкривайте свідомість новому.
10. Відпустите минуле.
Знаємо, це складно. Особливо, коли минуле подобається більше, ніж сьогодення, а майбутнє трохи лякає. Але Вам необхідно прийняти той факт, що сьогодення — це все, що у Вас є.
11. Звільнитеся від страхів.
Страх — це всього лише ілюзія, його не існує, Ви його створили. Все це у Вашій думці. Зміните своє внутрішнє відношення — і зовнішнє встане на свої місця.
12. Перестаньте виправдовуватися.
Викрийте виправдання і відправте їх на пенсію. Найчастіше ми обмежуємо себе із-за безлічі виправдань.
13. Перестаньте проживати життя чеканнями інших людей.
Надто багато людей живуть життям, яке їм не належить. Вони живуть своїм життям відповідно до того, що інші вважають кращими для них, вони роблять те, що від них чекають їх батьки, друзі, вчителі, уряд і суспільство. Вони ігнорують свій внутрішній голос, внутрішнє покликання.
Вони настільки зайняті реалізацією чекань інших людей, що втрачають контроль над своїм життям. Вони забувають, що приносить їм щастя, чого вони хочуть насправді, і зрештою, вони забувають про себе.